Іменник 

Особливості відмінювання іменників

Правопис закінчень іменників І відміни

Іменники І відміни відмінюються майже строго за єдиними зразками відповідно для твердої, м’якої і мішаної груп (див. Відмінкові закінчення іменників). Відхилення незначні.

Уваги до правопису окремих відмінків
Н.	-
Р.	У родовому відмінку множини в іменників І відміни звичайно виступає нульове закінчення:парта — парт, хата — хат, зима — зим. Але при цьому:  а) може відбуватися чергування о, е з і: підкова — підків, береза — беріз; б) іноді з’являються вставні о, е: іскра — іскор; вишня — вишень, земля — земель, сім’я[сˊімйа] — сімей; в) слово вівця має форму овець, дошка — дощок, зморшка — зморщок, гра — ігор; г) іменник стаття має форму статей (без подвоєння т). Кілька іменників цієї відміни мають закінчення –ів та -ей: суддя — суддів, ніздря — ніздрів, миша — мишей та ін. (див. винятки до таблиці);
Д.	У давальному й місцевому відмінках однини г, к, х, ґ перед закінченням і чергуються із з, ц, с, дз: дорога — дорозі, стежка — стежці, стріха — стрісі, мамалиґа — мамалидзі.
Зн.	-
Ор.	-
М.	У давальному й місцевому відмінках однини г, к, х, ґ перед закінченням і чергуються із з, ц, с, дз: дорога — на дорозі, стежка — на стежці, стріха — у стрісі.
Кл.	У кличному відмінку однини звичайно виступають закінчення -о (для твердої групи: мамо, сестро) і -е (для м’якої і мішаної груп: доле, теще).  Але в пестливих назвах (в іменниках м’якої групи) вживаємо закінчення -у (на письмі -ю):матусю, бабуню, Галю.

Правопис закінчень іменників II відміни середнього роду

Зразки відмінювання іменників II відміни середнього роду дивіться на сторінці Відмінкові закінчення іменників

Від- мінки	Особливості відмінювання іменників ІІ відміни середнього роду
Н.	—
Р.	Іменники середнього роду в родовому відмінку множини мають звичайно нульове закінчення:село — сіл, вікно — вікон, дно — ден, знання — знань, верховіття — верховіть, обличчя — облич, роздоріжжя — роздоріж.  Закінчення -ів мають такі іменники середнього роду: море — морів, поле — полів, ікло — іклів, відкриття — відкриттів, укриття — укриттів, почуття — почуттів, життя — життів, подвір’я — подвір’їв, верхів’я — верхів’їв, міжгір’я — міжгір’їв, сузір’я — сузір’їв, прислів’я — прислів’їв, тім’я — тім’їв, вим’я — вим’їв.  Іменники чудо і небо в множині має форму чудеса, чудес і чуда, чуд; небеса, небес.
Д.	У давальному відмінку однини іменники середнього роду мають лише закінчення -у*: селу, сонцю, обличчю.  Тільки назви істот можуть мати паралельні закінчення: дитятко — дитятку і дитяткові, лошатко — лошатку і лошаткові.  *У деяких словах можливі також закінчення -ові, -еві: лихові, містові, серцеві.
Зн.	—
О.	—
М.	У місцевому відмінку однини іменники середнього роду звичайно мають закінчення -і: у вікні, на полі, в серці, у вусі, у молоці.  Але більшість іменників з основою на –к(о) мають закінчення –у: у війську, у пальтечку, у горнятку. Закінчення –ові можуть мати назви малих істот: на лошаткові, на теляткові. Закінчення -у з’являється, коли іменник вжито з прийменником по: по селу (і по селі), по місту.
Кл.	—

Правопис закінчень іменників III відміни

Для третьої відміни властиві такі ознаки: однотипність роду (жіночий рід) та омонімічність відмінкових закінчень (у родовому, давальному та місцевому відмінках однини). У багатьох основах слів при відмінюванні відбувається чергування о, е з і: якість — якості, радість — радості, річ — речі, ніч — ночі.

На сторінці Відмінкові закінчення іменників подано закінчення іменників III відміни.

Від-  мінки	Уваги до відмінкових форм третьої відміни
Н.	У називному відмінку однини м’який знак пишемо тільки після зубних приголосних (“де ти з’їси ці лини”):мідь, залузь, блакить, осінь.	В родовому, давальному, місцевому відмінках однини та називному множиниіменники ІІІ відміни мають однакове закінчення -і: осені, круговерті.
Р.	В родовому, давальному, місцевому відмінкаходнини та називному множини іменники ІІІ відміни мають однакове закінчення -і: радості, блакиті, круговерті.	У родовому відмінку множини всі іменники ІІІ відміни (крім іменника мати) мають закінчення -ей: ночей, радостей, верфей.  Іменник мати має форму матерів.
Д.		—
Зн.	—
О.	В орудному відмінку однини всі іменники III відміни мають лише закінчення -ю: тінь — тінню, честь — честю, ніч — ніччю, мати — матір’ю, любов — любов’ю. Проте основа цих іменників може писатися по-різному:  а) в основі іменника зберігається той самий голосний, що й у називному — знахідному відмінку (пор. Чергування і з іншими голосними): радість—радістю (хоч радості), піч—піччю (хоч печі),мати — матір, матір’ю (хоч матері), подорож—подорожжю;  б) перед закінченням приголосні зубні (“де ти з’їси ці лини”) і шиплячі (“ще [шче] їжджу”) між двома голосними подовжуються відповідно до правил (див. Подовжені м’які приголосні): папороть — папороттю, річ — річчю, розкіш — розкішшю, але не між двома голосними подовження нема:мудрість — мудрістю, жовч — жовчю, нехворощ [нехворошч] — нехворощю.  Перед закінченням після губних (“мавпа Буф”) та р ставимо відповідно до правил апостроф (див.Вживання апострофа): любов’ю, Об’ю, Перм’ю, матір’ю.
М.	В родовому, давальному, місцевому відмінках однини та називному множини іменники ІІІ відміни мають однакове закінчення -і: на(у) радості, на(у) блакиті, на(у) круговерті.
Кл.	—

Правопис закінчень іменників IV відміни

Певні складнощі становлять відмінкові форми іменників IV відміни, у яких з’являється суфікс -ен-. Таких іменників залишилося три: ім’я, плем’я і сі́м’я* (лише в однині). Іменники тім’я і вим’язмінюються як іменники ІІ відміни (з деякими відхиленнями).

* тобто насіння, а не родина

Від-мінки	Уваги до відмінкових форм іменників IV відміни
Н.	—
Р.	У родовому відмінку однини в іменниках із суфіксом -ен- виступає закінчення -і: імені (та ім’я),племені (та плем’я), сімені (та сі́м’я).  В іменниках із суфіксом -ат- тут виступає закінчення -и: теляти, лошати.
Д.	—
Зн.	—
Ор.	В орудному відмінку однини два з цих іменників мають паралельні форми: іменем і ім’ям,племенем і плем’ям, але тільки сі́м’ям.
М.	—
Кл.	—

Усі інші іменники IV відміни відмінюються строго за одним зразком (див. Відмінкові закінчення іменників).