Електронні словники України
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/
вівторок, 26 лютого 2019 р.
Основні принципи наголошення слів
1. Іменники
- Віддієслівні іменники середнього роду на -ання, у яких більше двох складів, мають наголос, як правило, на суфіксі:навчання, завдання, запитання, читання, визнання, видання, пізнання, послання АЛЕ: нехтування від нехтувати, бігання від бігати (тут по-іншому не скажеш).
- У багатьох іменниках жіночого роду із суфіксом -к(а) у множині наголос переходить на закінчення:вказівка — вказівки, учителька — учителькиАЛЕ: родичка — родички, сусідка — сусідки (тут по-іншому не скажеш);
- Більшість іменників у множині має наголос на закінченні:листки, сторінки тощо.
- На останній склад наголошуємо такі слова на позначення мір довжин:міліметр, сантиметр, кілометрАЛЕ: барометр, термометр (по-іншому – ніяк).
2. Прикметники
- У більшості двоскладових прикметників наголос падає на закінчення: гіркий, тонкий, новий, тісний, вузький тощо (так само котрий);
- Завжди наголошеним є пестливий суфік –еньк-:добренький, тоненький, легенький тощо.
3. Дієслова
- Дієслово бути: бути, будемо, але у минулому часі: була, було, були;
- Наголос на останньому складі мають дієслова вести, нести і под.;
- У дієслівних закінченнях теперішнього часу -емо, -имо, -ете, -ите наголошуємо останній склад: несемо, несете (а не несемо, несете), ідемо, ідете (а не ідемо, ідете) тощо АЛЕ: будемо, гуркочемо, залишите.
4. Числівники
- наголос на –адцять: одинадцять, чотирнадцять;
- наголос на -десят: сімдесят, вісімдесят.
Контрольна робота №5.
Творчість поетів-романтиків, М.Гоголя
Варіант 1
П. Гулак-Артемовський «Рибалка»
1. Епіграфом до поезії письменник дібрав слова з твору:
а) Д. Байрона; б)
О. Пушкіна;
в) Й. Гете; г) Г. Гейне.
2. Поет на початку твору зазначив, що його герой:
а) мав сумний настрій;
б) був задоволений результатами рибалки;
в) виявляв інтерес до підводного життя;
г) жив бідно і тому щодня рибалив, щоб прогодувати
свою родину.
3. За що героїня дорікала Рибалці? Бо він:
а) був необачним і байдужим до всього;
б) нівечив її рід;
в) не звертав на неї уваги;
г) мав неохайний вигляд.
4. Чого бажала отримати русалка від парубка?
а) Душу; б)
розум і кмітливість;
в) серце; г) обдарованість і геніальність.
5. Героїня пропонує парубку:
а) подружитися; б)
жити як брат із сестрою;
в) одружитися; г)
викуп, аби він не ловив більше риби.
6. О нічній порі під водою можна було спостерігати:
а) блиск зірок; б) хороводи риб;
в) бій щук; г)
полювання акул.
М.В. Гоголь «Тарас Бульба»
7 . Як називає Гоголь Запорізьку
Січ?
а)
батьківський дім;
б)
гніздо;
в)
нора.
8. Сини Тараса Бульби з повісті
М.Гоголя навчалися:
а)
у київській академії;
б)
у Острозькій академії;
в)
за кордоном;
г)
в Росії.
9. Тарас примусив свого сина
Остапа взятися за навчання, бо:
а)
він побив свого сина;
б)
пообіцяв, що не візьме його на Січ;
в)
купив йому красивого коня.
10. Тарасові не до душі було
гуляще життя на Січі, бо;
а)
він хотів справжнього діла;
б)
бажав збагатитися;
в)
старий козак хотів відпочити.
11 . Як називається прийом ,
використовуваний у наведеному нижче уривку ?
«Степ що далі, то все кращав...
Крізь тонкі та високі стебла трави пробивалися блакитні, сині й фіялкові
волошки; жовтий дрок стримів своєю пірамідальною верхівкою; біла кашка своїми
шапками-парасольками рябіла на поверхні; занесений бо-зна звідки колос пшениці
наливався в гущавині».
а
) портрет;
б
) пейзаж;
в
) інтер'єр;
г
) деталь.
12. Вкажіть причину зради Андрія:
а
) небажання воювати з поляками;
б
) сварка з батьком;
в
) любов до красивої полячки;
г
) бажання слави.
13. Яким чином Андрій потрапив до
полячки, що опинилася в обложеному місті?
а)
через підземний хід;
б)
підкупив охорону;
в)
здався у полон.
14 . Яка проблема не піднята у
творі «Тарас Бульба» ?
а
) проблема товариства і дружби;
б
) проблема зради;
в
) проблема любові;
г ) проблема особистості та влади.
Життєвий і творчий шлях М.Гоголя
15. Де народився М.В.Гоголь? (с. Сорочинці, на Полтавщині).
16. Де похований письменник? (У Москві).
17. Назвіть повість, яка принесла першу популярність М.Гоголю («Вечори на
хуторі поблизу Диканьки»).
18. Коли була написана повість «Тарас Бульба»? (1835 р.).
19. Дайте поширену
відповідь на питання:
1.
Микола Гоголь –
український чи російський письменник? Аргументуйте свою точку зору.
2.
Чи справедливий суд
Тараса над сином Андрієм?
понеділок, 18 лютого 2019 р.
пʼятницю, 15 лютого 2019 р.
ФОНЕТИКА І ПРАВОПИС
Правопис приголосних
| Правопис приголосних у кінці префіксів | |
|---|---|
| Кінцеві дзвінкі приголосні в префіксах перед глухими, особливо при швидкій вимові, можуть оглушуватися. На письмі, проте, ці зміни не завжди позначаються. | |
| У кінці префіксів роз-, без-, незалежно від вимови, завжди пишеться буква з: [росписка] розписка,[росада] розсада, [рожжарити] розжарити,[рожчистити] розчистити, [бесхмарний]безхмарний. | Увага! В українській мові префіксів рос-, бес-немає. |
| В кінці префіксів від-, од-, над-, під- завжди пишеться буква д: відпустити, одкинути,надколоти, підпис. | |
| Перед більшістю приголосних, незалежно від вимови, пишемо префікс з-: [жжати] зжати, [ссунути]зсунути, [жчистити] зчистити, [жшити] зшити. | Перед к, ф, п, т, х (кафе “Птах”) префікс ззмінюється на с-: скинути, сформувати, спідлоба,стерти, схил. |
| Чергування приголосних | |
| Іноді при змінюванні або творенні слів замість одного звука з’являється інший, тобто відбувається чергування звуків. Звуки чергуються від того, що змінюється місце їхнього творення. | |
| Характерні такі чергування приголосних: г — з — ж (нога — нозі — ніженька); к — ц — ч (рука — руці — рученька); х — с — ш (вухо — у вусі — вушенько); ґ—дз—дж (ґерлиґа — ґерлидзі—ґерлидженька). Задньоротові г, к, х, ґ переходять у зубні з, ц, с, дз(свистячі) й піднебінні ж, ч, ш, дж (шиплячі) | |
| У дієслівних основах чергуються такі приголосні: д — дж (сидіти — сиджу); зд —ждж (їздити—їжджу); т — ч (летіти — лечу); ст—щ (пустити—пущу). В дієсловах — зубні д, т переходять у піднебінні(див. Чергування приголосних в особових формах дієслова). | В інших частинах мови д чергується із ж: загородити — загороджу — загорожа; переходити — переходжу — перехожий; справдитися — справджується — справжній; погода —випогоджується — погожий. |
| По-іншому ці приголосні не чергуються: не може, звук [г] чи [з] змінитися на [ш] або [ч] і т. д. | В кількох словах, як виняток, ця закономірність порушується — у них замість чн вимовляємо і пишемо шн: рушник, рушниця, дворушник, соняшник, сердешний (тільки в значенні “бідолашний”),мірошник, торішній, — хоч ці слова походять відповідно від рука, сонце, серце, мірка, торік. |
| Уподібнення приголосних за місцем творення | |
| Іноді при творенні або змінюванні слів виникає збіг двох приголосних, який важко вимовляється. Тоді, як правило, попередній приголосний уподібнюється до наступного. Ці зміни іноді позначаються, а іноді не позначаються на письмі. | |
| Свистячі перед шиплячими переходять у відповідні шиплячі: сч — щ [шч], цч — чч, зч — жч, здж — ждж. Це відбивається і на письмі козацький — козаччина [козацьк + ина], батьківський — батьківщина [батьківськ + ина], брязкати — бряжчати [брязк + ати], їздити — їжджу [їзд + у]. | Виняток на письмі становлять присвійні прикметники: Параска— Парасчин (хоч вимовляємо [парашчин]), Васька—Васьчин, Мотузка — Мотузчин [мотужчин], а також словомисчина [мишчина] (від миска). |
| Змінюються також шиплячі перед свистячими та зубні д, т перед свистячими і шиплячими. Але на письмі ці зміни не позначаються — такі слова пишемо за морфологічним принципом: дошка—на дошці [досˊцˊі], книжка—у книжці [книзˊцˊі], дочка—дочці [доцˊцˊі], вчиш—вчишся [ўчисˊсˊа], вчить—вчиться [ўчицˊцˊа], морочитися—не морочся[мороцˊсˊа], сусідка — сусідці [сусˊідзˊцˊі] —сусідчин [сусˊіджчин], тітка — тітці [тˊіцˊцˊі] —тітчин [тˊіччин]. | |
понеділок, 11 лютого 2019 р.
Слова з наголосами, які треба вивчити для ЗНО
(згідно з офіційною програмою 2020 року)
агрономія
алфавітаркушик
асиметрія
безпринципний
бешкет
благовіст
близький
болотистий
бородавка
босоніж
боязнь
бурштиновий
бюлетень
вантажівка
весняний
вигода (користь)
вигода (зручність)
видання
визвольний
вимога
випадок
виразний
висіти
витрата
вишиваний
відвезти
відвести
відгомін
віднести
відомість (список)
відомість (повідомлення, дані, популярність)
вірші
віршовий
вітчим
глядач
горошина
граблі
гуртожиток
дано
дециметр
дещиця
де-юре
джерело
дивлячись
дичавіти
діалог
добовий
добуток
довезти
довести
довідник
догмат
донести
донька
дочка
дрова
завезти
завести
завжди
завчасу
загадка
заіржавілий
заіржавіти
закінчити
закладка (у книзі)
закрутка
залишити
заміжня
занести
запонка
заробіток
заставка
застібка
застопорити
звисока
здалека
зібрання
зобразити
зозла
зрання
зручний
зубожіння
каталог
квартал
кишка
кілометр
кінчити
колесо
колія
копчений (дієприкметник)
копчений (прикметник)
корисний
косий
котрий
крицевий
кроїти
кропива
кулінарія
курятина
листопад
літопис
люстро
магістерський
маркетинг
мережа
металургія
міліметр
нанести
напій
наскрізний
начинка
ненавидіти
ненависний
ненависть
нести
ніздря
новий
обрання
обруч (іменник)
одинадцять
одноразовий
ознака
олень
оптовий
осетер
отаман
оцет
партер
пекарський
перевезти
перевести
перекис
переляк
перенести
перепад
перепис
піала
підданий (дієприкметник)
підданий (іменник, істота)
підлітковий
пізнання
пітний
піцерія
подруга
позначка
помилка
поміщик
помовчати
поняття
порядковий
посередині
привезти
привести
приморозок
принести
причіп
проділ
проміжок
псевдонім
ремінь (пояс)
решето
ринковий
рівнина
роздрібний
розпірка
рукопис
русло
свердло
середина
сеча
симетрія
сільськогосподарський
сімдесят
слина
соломинка
статуя
стовідсотковий
стрибати
течія
тигровий
тисовий
тім’яний
травестія
тризуб
тулуб
уподобання
урочистий
усередині
фаховий
феномен
фольга
форзац
хаос (безлад)
цемент
центнер
цінник
черговий
читання
чорнозем
чорнослив
чотирнадцять
шовковий
шофер
щипці
щодобовий
багаторазовий
ваги (у множині)
гальмо, гальма
данина
експерт
єретик
жалюзі
завдання
індустрія
камбала
лате
мабу́ть
навчання
обіцянка
павич
разом
сантиметр
текстовий
український
фартух
хаос (у міфології: стихія)
царина
чарівний
шляхопровід
щелепа
ярмарковий
Підписатися на:
Дописи (Atom)