понеділок, 15 квітня 2019 р.
пʼятницю, 12 квітня 2019 р.
Як правильно говорити про час українською!
По-перше…
Знаєте різницю між кількісними і порядковими числівниками (один – перший, two – second…)?
Так-от.
Усвідомте і запам’ятайте, що в українській мові годину завжди вказуємо порядковим числівником, тобто таким, що відповідає на питання котра? Перша година, одинадцята година…
А хвилини і секунди – уже кількісним, що відповідає на питання скільки? Двадцять хвилин, п’ять секунд…
По-друге…
Відповідно, щоб дізнатися про час, завжди питайте так:
Котра зараз година?
О котрій годині ти прийдеш?
По-третє…
А тепер, як правильно говорити про час українською у відповідях.
11.00
- Рівно одинадцята година.
- Одинадцята година рівно.
11.10
- Одинадцята (година) десять (хвилин).
- Десять хвилин по одинадцятій.
- Десять хвилин на дванадцяту.
11.15
- Одинадцята (година) п’ятнадцять (хвилин).
- П’ятнадцять хвилин (чверть) по одинадцятій.
- П’ятнадцять хвилин (чверть) на дванадцяту.
11.30
- Одинадцята (година) тридцять (хвилин).
- Пів на дванадцяту.
11.40
- Одинадцята (година) сорок (хвилин).
- За двадцять (хвилин) дванадцята.
- Двадцять (хвилин) до дванадцятої.
11.45
- Одинадцята (година) сорок п’ять (хвилин).
- За п’ятнадцять хвилин (чверть) дванадцята.
- П’ятнадцять хвилин (чверть) до дванадцятої.
Перечитайте ці відповіді декілька разів і зверніть увагу:
- які різні бувають варіанти,
- які прийменники можна вживати,
- як такі вирази відрізняються від аналогічних в російській мові?
А тепер дивіться, як казати не можна:
- сім тридцять;
- пів восьмого;
- двадцять хвилин десятої;
- без п’яти шість;
- в одинадцятій годині.
Чому? Спробуйте відредагувати самостійно і поділитися правильними варіантами в коментарях! (це оновлені завдання)
вівторок, 9 квітня 2019 р.
четвер, 4 квітня 2019 р.
Наголос.
Принципи наголошування, проблемні випадки
Основні принципи наголошування іменників
1. У більшості випадків іменники множини мають наголос на закінченні: наприклад, загадки, огірки.
2. У більшості іменників жіночого роду із суфіксом -к при утворенні множини наголос переходить у закінчення: наприклад, тарілка – тарілки, книжка – книжки, АЛЕ: сусідка – сусідки.
3. Іменники, що утворилися від дієслів, мають більше ніж два склади та закінчуються на -ання, частіше всього мають наголошений суфікс: наприклад, читання, завдання. АЛЕ: бігання, нехтування.
4. В іншомовних словах, що позначають міри довжин, зазвичай наголос падає на -метр: наприклад, сантиметр, міліметр, дециметр. АЛЕ в назвах пристроїв – по-інакшому: термометр, барометр.
Основні принципи наголошування прикметників
1. Суфікс прикметників -еньк-, що позначає пестливість, завжди є наголошеним: наприклад, маленький, чорненький, гарненький.
2. У більшості випадків, коли прикметник має два склади, наголос падає на другий склад (тобто на закінчення): наприклад, дзвінкий, новий, тонкий, котрий.
Основні принципи наголошування дієслів
1. Правила наголошування дієслова «бути» наступні: в теперішньому часі - бути, будемо, проте в минулому часі: була, було, були.
2. Багато дієслів мають наголос на останньому складі: наприклад,нести, везти, мести.
3. Дієслова із закінченнями -емо, -имо, -ете, -ите мають наголос на останній літері: наприклад, веземо, ідемо, підете. АЛЕ: будемо, гуркочемо, залишите.
4. Інфінітив -ти: навестИ, віднестИ
Основні принципи наголошування числівників
1. У числівниках, що закінчуються на –десят, наголос припадає на останній склад: наприклад, п’ятдесят, сімдесят.
2. У числівниках, що закінчуються на –адцять, наголошений передостанній склад: наприклад, дванадцять, вісімнадцять.
У деяких словах, які будуть на ЗНО, наголос не піддається правилам, його потрібно тільки запам’ятати.
асиметрІя
борОдавка
бюлетЕнь
вимОга
вимОва
вИпадок
вітчИм
граблІ
горошИна
грОшей
дІтьми
довІдник
дочкА (але дОнька)
заіржАвіти
зубОжіти (зубОжілий, зубОжіння)
діалОг
каталОг
квартАл
кропивА
кУрятина
мАркетинг
ненАвидіти (ненАвисть, ненАвисний)
одноразОвий
Олень
отАман
перЕпис
псевдонІм
рАзом
серЕдина
симетрІя
спИна
фартУх
фенОмен
цемЕнт
цЕнтнер
чорнОслив
борОдавка
бюлетЕнь
вимОга
вимОва
вИпадок
вітчИм
граблІ
горошИна
грОшей
дІтьми
довІдник
дочкА (але дОнька)
заіржАвіти
зубОжіти (зубОжілий, зубОжіння)
діалОг
каталОг
квартАл
кропивА
кУрятина
мАркетинг
ненАвидіти (ненАвисть, ненАвисний)
одноразОвий
Олень
отАман
перЕпис
псевдонІм
рАзом
серЕдина
симетрІя
спИна
фартУх
фенОмен
цемЕнт
цЕнтнер
чорнОслив
***
Для зручності також таблиця з наголосами на складах:
|
|
|
|
|
|
|
|
***
Запам’ятати також потрібно слова з подвійним наголосом:
пОмИлка, зАвждИ, назАвждИ, правОпИсний, прОстИй, слІзьмИ, рОзбІр, АлфавіІт, веснЯнИй, доповІдАч, зАвждИ, дОговОру, жАлібнИй, м ‘Я’зовИй, пЕрвІсний, перЕстАрок, пОмИлка, прОстИй, тАкОж.
Розуміємо, що наголос – тема не з легких, тут потрібно мати відмінну пам’ять. Тому надаємо вам декілька порад по запам’ятовуванню наголосу в словах:
1. Багато-багато разів перечитайте слова! Скоро ваш мозок запам’ятає їх та буде видавати «на автоматі». Тільки читати вголос!
2. Пограйте у картки: з одного боку картки напиши слово без виділення наголосу, а з іншого – з виділенням наголошеного складу. Поки робитимеш картки, вже багато запам’ятаєш!
3. Ті слова, що ніяк не можеш запам’ятати, напиши на папірцях та приклей вдома на місця, куди часто дивишся – наприклад, на холодильник.
4. Слова з наголосом, що ти запам’ятав, намагайся застосовувати в мовленні якомога частіше, щоб це відклалося в твоїй пам’яті.
Як запам'ятати наголоси до ЗНО з української мови?
10 ворогів української мови:
Яких помилок ми припускаємося найчастіше
1. Доброго дня чи добрий день.
ПРАВИЛЬНО: Доброго ранку! Добрий день! Добрий вечір!
НЕПРАВИЛЬНО: Доброї доби! Доброго дня! Доброї секунди!
2. Приймати чи брати участь.
ПРАВИЛЬНО: брати участь.
НЕПРАВИЛЬНО: приймати участь.
Приймають пологи, приймають у партію.
3. Їхати до Львова чи Львову.
ПРАВИЛЬНО: поїду до Львова по смаколики.
НЕПРАВИЛЬНО: поїду до Львову по смаколики.
Назви міст мають закінчення -а.
4. Відноситися та ставитися.
ПРАВИЛЬНО: він ставиться до мене з повагою.
НЕПРАВИЛЬНО: він відноситься до мене з повагою.
А відноситься до В, як С до D.
5. З наступаючим Новим роком!
ПРАВИЛЬНО: Щасливого Нового року! Веселих свят!
НЕПРАВИЛЬНО: З наступаючим Новим роком!
6. Головна біль чи головний біль.
ПРАВИЛЬНО: головний біль, сильний нежить. «Біль» і «нежить» – іменники чоловічого роду.
НЕПРАВИЛЬНО: головна біль, сильна нежить.
7. Самий красивий чи найкрасивіший.
ПРАВИЛЬНО: найкрасивіший.
НЕПРАВИЛЬНО: самий красивий.
В українській мові не потрібно вживати російське слово «самий». Йому відповідає префікс «най».
8. За рахунок чогось.
ПРАВИЛЬНО: за кошт спонсора, завдяки приватизації, використовуючи сучасні технології.
НЕПРАВИЛЬНО: за рахунок спонсора, за рахунок приватизації, за рахунок сучасних технологій.
9. Курити чи палити цигарки.
Насправді курити та палити – слова-синоніми. Однак мовний експерт Олександр Авраменко радить використовувати «курити цигарки», адже людина, яка курить, – це курець.
10. Згідний чи згодний.
Якщо ми даємо згоду, тоді можемо вживати обидва варіанти. Наприклад: я цілком згідна / згодна з друзями.
Коли мова йде про відповідність, вживаємо форми з «і». Наприклад: згідно з оригіналом копії (до речі, НЕ згідно оригіналу копії).
20 слів буковинсько-покутського діалекту, які вас здивують
- Билиня – стебла
Так називають стебла бур’янів. В лободи такі билиня грубі. - Зузя – холод
Зюзя, у цьому випадку, – не прізвисько футболіста Романа Зозулі. Так у нашому краї називають холод. Така зюзя на дворі! - Живлина – свійські тварини
Хто має в селі багато свійських тварин, той справжній господар. Треба рано живлину погодувати. - Кізяк – пагорб
Кізяком прийнято називати екскременти великої рогатої худоби. Але на Буковині цим словом ще й називають невеличкі горби. На кізяк піднятись. - Кіриня – безлад
«Кіриня в хаті» – то коли дуже брудно. - Кушина – кожух
Кушиною буковинці називають теплий кожух, дублену шкіру. Вбери теплу кушину! - Куцька – маленька (звертання до дітей)
Це лагідне звертання до дитяти. Куцька бабина! - Клуби – стегна
Мова йде не про нічні клуби і не про заклади культури. «Клубами» буковинці називають стегна. У клубах болить. - Муст – екскременти худоби
І знову мова йде не про пряме значення слова, де «муст» – виноградний сусел. У нашому краї це слово означає гній та екскременти свійських тварин. Знову мустом затягло. - Млака – болотяна місцевість
Заболочену місцевість у нас називають млакою. Знов мокро на млаці. - Ройба – той, хто обмочився
Зазвичай так називають малюків, що обмочилися. Ах ти ж ройба мала! - Пивка – м’яч
Пивкою буковинці називають м’яч, а часом і будь-яку гру із м’ячем. Ідем грати в пивку? - Пилуватиси – поспішати
«Гай пилуйси!» – можна почути, коли запізнюєшся. - Пулярец – гаманець
Добре мати пулярец теньґий (гаманець товстий). - Слово – сватання
Прийшли слово брати – прийшли свататися. - Твар – обличчя
Ні, це не образливе слово. Твар – це лице, обличчя. Розбили твар у кров. - Тичка – палиця
«Постав тички на фасулі» – почуєте, коли потрібно буде забити палиці у землю, щоб на них вилася квасоля. - Трачиня – тирса
Таким цікавим словом буковинці називають тирсу. Позбирай трачиня по землі. - Умитий – гарний
На Буковині слово «умитий» означає не лише «помитий», а й «гарний». Но умита дівка! - Фуфлик – низька ростом людина
Став фуфлик коло мене – став низенький біля мене.
Яке походження має слово 'дякую'?
Мабуть, кожен з нас щодня чує або говорить: "дякую", "щиро дякую", "сердечно дякую", "гарно дякую" тощо. Проте мало хто знає походження цього слова. А воно дуже давнє. Етимологія зберігає безліч цікавинок. Отож, як з'явилося українське "дякую" - про це поговоримо у нашій статті.
Перш за все, варто відмітити, що ареал розповсюдження слова "дякую" дуже широкий - він охоплює майже усі індоєвропейські мови, зокрема німецька «danke», голландська «dank», англійська «thank», скандинавські «tak», «takk», чеська «děkuji», польська «dziękuję», словацька «ďakujem», а також вживається у білоруській «дзякуй».
Czech dekuji; diky
Danish tak; mange tak; tusind tak
Dutch dank je; dank; dank u; dank je wel; dank u wel English thank you; thanks a lot; thank you very much; many thanks; thanks
Estonian aitah Icelandic takk fyrir; ?akka ?er; takk; k?rar ?akkir
Limburgian danke; mersie; bedank
Norwegian Bokmal takk
Polish dziekuje; dzieki
Schwabisch danggschee
Scots Gaelic tapadh leat; moran taing
Slovak dakujem
Swedish tack;manga tack;tusen tack
Welsh diolch; diolch yn fawr
Ukrainian дякую
Отже, навіть при побіжному аналізі видно, що, імовірно, ці слова походять з одного спільного кореня, з однієї давнішої мови, але пройшли різний шлях розвитку. Хочеться зробити ще одне припущення: українське дієслово «дати» та його слов’янські аналоги напевне походить із того самого кореня, який сягає санскритського кореня «да» (значення «дати», «дарувати»). Цим коренем, на думку певних етнологів та лінгвістів, може бути слов'янське слово - "дань", "данка", похідне від слова "давати". Звідси вимальовується наступне тлумачення: "даю дань" ("дяку віддавати", тобто віддавати шану) - "данкую" - "дякую" або "дзякую". Як бачимо дякування - було чимось сакральним.
Переважно слов'яни дякували, складали дяку:
батькам – найріднішим у світі людям, які стільки всього найкращого вклали в нас із самого малечку;
чоловікові чи дружині – найдорожчій людині, яка крокує пліч-о-пліч з нами по життю;
своїм дітям – великим чи маленьким, дорослим чи не дуже – за те, що вони у нас найкращі, бо вони наші, рідні;
Богу - який подарував життя, здоров’я, весняний день чи літній захід сонця, осінній дощ чи зимовий морозець;
Слово “дяка” означає почуття вдячності за зроблене добро, виявлену увагу, а також вираження такого почуття [3, т.2, с.450]. В українській мові склалися такі усталені вислови: “замість дяки”, “приймаю з дякою”, “вимовляти дяку”. У народних прислів’ях та приказках засвідчуємо такі вислови: “Який Яків, стільки й дяки”, “Не сподівайся дяки від приблудної псяки”. Що стосується інших слів, таких як "спасибі" та "благодарствую" - то вони за даними істориків, з'явилися набагато пізніше і не мають такої архаїчної складової, як слово "дякую", зрозуміле усім європейцям. Наприклад, слово "спасибі" пішло від словосполучення "спаси бог", яке стали часто вживати після введення християнства на Русі (від Спас - спаситель, ізбавитель). Слова ж "благодарствую" чи "благодарю" в сучасній українській мові як таких немає, хоча є два окремих слова "благо" і "дарую". Отже, визначення «дякую» — це свого роду надання благ людині.
Джерело: http://spadok.org.ua/mova-i-pysemnist/yake-pokhodzhennya-maye-slovo-dyakuiu?fbclid=IwAR23AakwekEnQEr-tp32nEN7zK7mdX74DseBy7VsC_Wpt0Z3b41sgJQ8adE
Культурно-історичний портал СПАДЩИНА ПРЕДКІВ
Джерело: http://spadok.org.ua/mova-i-pysemnist/yake-pokhodzhennya-maye-slovo-dyakuiu?fbclid=IwAR23AakwekEnQEr-tp32nEN7zK7mdX74DseBy7VsC_Wpt0Z3b41sgJQ8adE
Культурно-історичний портал СПАДЩИНА ПРЕДКІВ
Джерело: http://spadok.org.ua/mova-i-pysemnist/yake-pokhodzhennya-maye-slovo-dyakuiu?fbclid=IwAR23AakwekEnQEr-tp32nEN7zK7mdX74DseBy7VsC_Wpt0Z3b41sgJQ8adE
Культурно-історичний портал СПАДЩИНА ПРЕДКІВ
10 українських слів, яких не скажеш російською
У світі існує 6 тис. мов. Майже половина з них вже сьогодні під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється, коли мову, з тієї чи іншої причини, перестають вживати та вивчати понад 30% її носіїв.
Вирій – теплі, південні краї, куди відлітають на зиму птахи.
Добродій – той, хто допомагає, підтримує тощо.
Залізниця – дорога з рейковою колією, призначена для пересування залізничного рухомого складу; увесь комплекс інженерних споруд, обладнання, машин і механізмів, що становить основу залізничного транспорту; установи, що відають залізничним транспортом.
Книгарня – книжкова крамниця.
Кохати – почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність; плекати що-небудь; виховувати, ростити кого-небудь.
Митець – той, хто працює у якому-небудь виді мистецтва; людина обізнана, вправна у якій-небудь справі, майстер.
Нівроку – непоганий, такий як треба; нічого собі, непогано; вживається для вираження побажання не принести горя.
Олія – рідка жирова речовина, яку добувають з деяких рослин; олійна фарба; мастило.
Обіруч – узявшись за руки, разом, обома руками, по обидва боки.
Шахівниця – дерев’яна або картонна дошка чи коробка з 64 світлими й темними квадратами, на якій грають у шахи.
вівторок, 12 березня 2019 р.
Активні дієприкметники
(як правильно?)
Так склалося, що активні дієприкметники в українській мові, які позначають теперішній час (це такі, що закінчуються на -учий, -ючий, -ачий, -ячий, як, наприклад, малюючий, відпочиваючий, тремтячий) зовсім не пасують українській мові, і їх вживання є стилістичною помилкою.
1. Активні дієприкметники, які можна замінити прикметником:
бажаючі складати ЗНО – охочі складати ЗНО
блукаючий сюжет – мандрівний сюжет
відстаючий учень – відсталий учень
водоплаваючі птахи – водоплавні птахи
ворогуючі стороки – ворожі сторони
вражаючі результати – разючі результати
діючий вулкан – активний вулкан
діючий закон – чинний закон
домінуючий мотив – домінантний мотив
друкуючий пристрій – друкувальний пристрій
думаюча, мисляча людина – вдумлива людина
захоплюючі краєвиди – захопливі, привабливі, звабливі, принадні краєвиди
зволожуючий крем – зволожувальний крем
зворушуюча зустріч – зворушлива зустріч
знаюча людина – тямуща людина
зникаючі види – напівзниклі види
життєстверджуючий настрій – життєствердний настрій
існуючий план роботи – даний план роботи
координуючий центр – координаційний центр
існуючі кордони – сучасні кордони
існуючі методи – наявні методи
миючі засоби – мийні засоби або засоби для миття
наступаюче свято – прийдешнє свято
обезболюючий засіб – знеболювальний засіб
оточуюче середовище – навколишнє середовище (довкілля)
пануюча ідея – панівна ідея
переконуючий доказ – переконливий доказ
підростаюче покоління – молоде покоління
правляча еліта – керівна еліта
приваблююча пропозиція – приваблива пропозиція
уточнюючі члени речення – уточнювальні члени речення
хвилюючі слова – зворушливі слова
2. Активні дієприкметники, які можна замінити іменником:
акомпануючий – акомпаніатор
виступаючий – доповідач, лектор, промовець
відпочиваючий – відпочивальник
віруючий – вірянин
головуючий – голова
завідуючий кафедрою – завідувач кафедри
керуючий – керівник
контролюючий – контролер
оточуюче середовище – довкілля (навколишнє середовище)
оточуючі люди – оточення (люди навколо)
подорожуючий – подорожній і мандрівник
потопаючий – потопельник
початкуючий – початківець
працюючий – працівник
3. Активні дієприкметники, які можна замінити іменником-прикладкою:
збираюча лінза – лінза-збирач
лідируюча команда – команда-лідер
початкуючий поет – поет-початківець
4. Активні дієприкметники, які можна замінити словосполученням:
люблячий тебе – з любов’ю до тебе
перебуваючий на ремонті – поставлений на ремонт
перебуваючий у відрядженні – у відрядженні
стоячі місця – місця для стояння
сидячі місця – місця для сидіння
5. І, нарешті, якщо нічого вище не підходить, активні дієприкметники можна замінити конструкцією з “що…”, “який…”:
знаючий фізику – який знає фізику
перебуваючий за кордоном – що перебуває за кордоном
працюючий у великій компанії – який працює у великій компанії
Підписатися на:
Дописи (Atom)