8 клас 

матеріал до відеоуроку

Розділові знаки у реченнях з уточнювальними членами речення

Відокремлений уточнюючий член речення конкретизує зміст однойменного попереднього члена, звужуючи або обмежуючи його значення. 

Уточнюючі члени відповідають на питання 

а де саме? 

А коли саме? 

А як саме? 

А який саме? 

А що саме? 

Але за уточнюючі не слід сприймати такі члени речення, які пов’язані з однойменними членами підрядним або опосередкованим зв’язком.

Відокремлені уточнюючі члени речення в усній мові виділяються паузами та зміною інтонації, а на письмі - з обох боків комами, рідше - тире.

1.  Найчастіше уточнюючими бувають обставини місця, часу, а іноді - й обставини способу дії, означення, присудок, підмет, додаток.

Де? Коло самого дому, а де саме? Під вікнами, росли кущі жовтої акації. (Нечуй-Левицький.) 2. Де? Там, а де саме? За річкою, сплелися парубочі дзвінкі, розгонисті, гарячі голоси. (М. Рильський.) 3. Звідки? Згори, а звідки саме? З міста, текли до води запахи вечірніх лип. (Ю. Яновський.).

2.  Іноді виділення тих чи інших членів речення як уточнюючих залежить від того, який зміст вкладає автор у своє висловлювання. Відповідно до цього і вимовлятимуться вони з різною інтонацією.

Де? Там, а де саме? Далеко, а де саме далеко? На Вкраїні, сяє сонечко ясне. (П. Грабовський.) - Де? Там далеко під горами смужкою блищить Дніпро. (І. Нечуй-Левицький.).

3.  Відокремлені уточнюючі члени речення можуть вводитися в речення також за допомогою слів тобто, цебто, або (=тобто), чи (=тобто), а саме, наприклад, зокрема, у тому числі, особливо, навіть, хіба що, причому, мабуть. Такі слова від уточнюючих членів речення комою не відділяються.

Щастя кого? Художника, а кого саме? Зокрема письменника, невіддільне від щастя його народу. (П. Воронько.).